Рукавички відповідають американському стандарту захисту ANSI/ISEA 105 на рівні 3XX щодо стійкості до порізів, стирання та проколів, що означає:

• 3: стійкість до стирання (шкала від 1 до 6)
• X: стійкість до порізів (шкала від A1 до A9)
• X: стійкість до проколів (шкала від 0 до 5)

Рукавички відповідають стандарту захисту EN388 на рівні 2121XP щодо механічної стійкості, що означає:

• 2: стійкість до стирання (шкала 0–4)
• 1: стійкість до порізів (шкала 0–5)
• 2: стійкість до розриву (шкала 0–4)
• 1: стійкість до проколів (шкала 0–4)
• X: стійкість до порізів – тест TDM (ISO 13997) (шкала A–F)
• P: захист від удару (тест пройдено)

У стандарті ANSI/ISEA 105 стійкість до стирання оцінюється за шкалою від 1 до 6 і вказує на кількість циклів, які матеріал витримує до зношування. Стійкість до порізів класифікується за шкалою від A1 до A9 (від найнижчого до найвищого рівня захисту). Стійкість до проколів визначається за шкалою від 0 до 5 і вказує силу, необхідну для проколу поверхні рукавички гострим шипом (не стосується проколів голкою).

Шкали стандарту EN388 визначають рівень захисту рукавичок: значення 0 означає відсутність захисту, тоді як найвищі значення (4, 5) вказують на максимальний рівень стійкості.

Під час тестування за методом TDM (ISO 13997) використовуються літерні позначення, де A означає найнижчий рівень захисту, а F — найвищий.

Позначення X означає, що параметр не тестувався або не застосовується. Позначення P означає, що рукавичка відповідає вимогам щодо захисту від ударів.